Мій сайт
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [12]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 10749
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » Мої статті

Василь Шкляр
Василь Шкляр - один з найвідоміших, що читаються і "містичних" сучасних письменників, "батько українського бестселера". Закінчив філологічні факультети Київського і Єреванського університетів. Ще будучи студентом, у Вірменії написав свою першу повість "Сніг", а в 1976 році вже вийшла книга, і його прийняли до Спілки письменників. Вірменія назавжди залишилася в його душі, вона залишила слід у його світогляді, свідомості, відчуттях, адже він жив у цій країні в роки юності, в пору свого становлення як особистость. У всіх його книгах, повістях, романах зустрічаються вірменські мотиви. Після закінчення університету повернувся в Київ, працював у пресі, займався журналістикою, писав прозу і перекладав з вірменської мови. 
Перші переклади - це розповіді класика Акселя Бакунца, вірші Амо Сагіяна, Вагана Давтяна, "Мисливські оповідання" Вахтанга Ананян. З 1988 по 1998 р. займався політичною журналістикою, бував у "гарячих точках". Цей досвід (зокрема, подробиці врятування сім'ї генерала Дудаєва після його загибелі) потім був відображений ним у романі "Елементал". Внаслідок нещасного випадку на риболовлі потрапив до реанімації, а після "повернення з того світу" за місяць написав свій найвідоміший роман "Ключ". За нього Василь Шкляр отримав кілька літературних премій (Гран-прі конкурсу гостросюжетного роману "Золотий бабай", премії столичних журналів "Сучасність" та "Олігарх", премію міжнародного конвенту фантастів "Спіраль століть" та ін). З них його найулюбленіша - "автор, чиїх книг найбільше викрали з магазинів". "Ключ" вже витримав вісім перевидань, перекладений на декілька мов, двічі виданий на вірменський, і в ньому теж є вірменські реалії. Шкляр очолив видавництво "Дніпро", в рамках якого здійснює видання своїх перекладів-адаптацій закордонної та вітчизняної класики ( "Декамерон" Бокаччо, "Тарас Бульба" М. Гоголя, "Повія" П. Мирного) - у скороченому вигляді та сучасною мовою, без архаїзмів, діалектизмів та ін. Вийшло близько двох десятків його книг прози, які перекладалися на російську, вірменську, болгарську, польську, шведську та інші мови.
Категорія: Мої статті | Додав: sasha2013 (08.01.2014)
Переглядів: 185 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2025